ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА

Шкільний психолог - Людмила Любомирівна Клепка

/Files/images/0-02-07-755b82de0ac099df9ed41b1c8fef91e57df8f4ae7309b26b10a838864fe5f008_eb4ba01a.jpg

Години роботи

Понеділок, вівторок, середа, пятниця з 9.00 до 17.00.

Четвер - робота з документацією, консультування у центрах психології, самопідготовка, робота в бібліотеці.


ЯК ПРИЩЕПИТИ ДИТИНІ ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ

1. Знайомте з книжками змалечку.
У знайомстві з літературою головне зробити це не якомога раніше, а якомога якісніше, щоб книжка стала для дитини привабливим об’єктом для цікавого дозвілля, а не тим, до чого її змушують.
2. Починайте з правильних книжок.
Вибираючи книжку, варто зважати на вік дитини та на її інтереси.
3. Не примушуйте до читання.
Пропонувати малечі книжки про те, чим вона горить, хай навіть це не зовсім те, чого очікують від неї батьки.
4. Зробіть читання сімейним дозвіллям.
Коли в родині існує традиція читання і батьки показують власний приклад, шанси виховати дитину затятим читачем неабияк зростають. Дитина, яка росте серед книжок, сприймає читання як норму повсякденного життя, змалечку відвідує книжкові події, фестивалі, крамниці, навряд чи колись постане перед вибором «книжка чи ґаджет», адже для неї вони не конкуренти. Коли малюк ще не вміє читати сам, важливо, щоби батьки знаходили час регулярно читати йому уголос. Дітям ніколи не буває забагато спільного дозвілля з батьками, і читання — один з найкращих способів його проводити. Малюки обожнюють, коли батьки читають виразно й емоційно. А як чудово влаштовувати рольові читання всією сім’єю!
5. Обговорюйте прочитане з дітьми.
Це і заохочує дитину до читання, і сприяє порозумінню в родині. Діалог між батьками та дітьми формує довіру в родині, показує дитині, що нею цікавляться, на її думку зважають. Після читання можна, наприклад, запитати, який персонаж сподобався дитині найбільше, який не сподобався і що, на її думку, відбудеться далі. Варто давати крихітці простір для фантазування та заохочувати її висловлювати своє бачення.

СВАРКИ ПРИ ДИТИНІ - НАСЛІДКИ

1. Стереотипна поведінка.
В залежності від того, як часто дитина буде свідком протистояння між батьками, вона може виробити звичну модель поведінки. Вона стане для неї реакцією, існувати в рамках якої найбезпечніше. Діапазон реакцій досить великий: замкнутість, відхід в себе; можна вмикати паніку; проявляти агресію; впадати в безпорадність.

2. Вимушений вибір між батьками
Дитина втягується в те, що відбувається, і з ранніх років їй доводиться займати сторону одного з батьків. Так складаються коаліції між членами родини.

3. Труднощі в партнерських взаєминах.
Для дітей поділ батьків на «поганих» і «хороших» заважає гармонійному розвитку особистості. Для дівчаток перехід на мамину сторону відіб'ється на відносинах з чоловіками. Їй буде складно їм довіряти і буде здаватися, що всі вони зрадники, а єдиний спосіб отримати бажане - це сльози або гра в мовчанку (в залежності від маминого прикладу). Для хлопчиків протистояння з батьком матиме наслідком те, що він виросте з анти-сценарієм «не хочу бути таким, як тато». Він буде боятися повторити помилки батька, стати таким же деспотичним і неуважним до коханої жінки. А якщо він займає сторону батька, у майбутньому це виллється в огиду до жінок і уникнення тривалих відносин. І це не єдині варіанти розвитку подій.

4. Почуття провини.
Пам'ятайте про те, що діти все бачать і чують, по-своєму інтерпретують причини ваших сварок. Саме тому, коли батьки розлучаються, діти відчувають почуття провини і їм здається, що це сталося через них. Ви можете захистити дитину від психологічних травм сімейних сварок, не допускаючи конфліктів у її присутності.

5. Підвищена дитяча тривожність.
Для гармонійного розвитку дитини немає нічого кращого, ніж взаєморозуміння батьків.

6. Симптом проблеми.
Такі проблеми, як енурез, кошмари, заїкання, відмова від їжі, замкнутість, аутоагресія (коли діти виривають собі волосся, вії, сильно гризуть нігті, наносять собі ушкодження) - всього лише симптом того, що відбувається в родині.

НЕ КОФЛІКТУЙТЕ ПРИ ДИТИНІ! Знаходьте компроміси, вирішуйте причини, шукайте гармонію у стосунках. Даруйте любов один одному і дітям, самовдосконалюйтесь, вчіться, мрійте, досліджуйте РАЗОМ!

ВИХОВУЄМО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

1. Подавайте приклад.
2. Не йдіть на поступки - не відміняйте покарання. Якщо дитина зламала іграшку - не біжіть до магазину за новою.
3. Давайте зрозумілі та посильні доручення.
4. Справи дитини під її особистим контролем. Не виконала - несе відповідальність за наслідки.
5. Вчіть поважати та піклуватися про інших, стимулюйте піклуватися про інших (не забуваючи про правило 1).
6. Надавайте вибір.
7. Розвивайте ініціативність.
8. Розмовляйте, обговорюйте варіанти, наслідки рішень.
9. Вчіть організованості. Навчіть розставляти пріоритети.
10. Готуйте дитину до дорослого життя. Давайте більше самостійності та свободи в діях.

Кiлькiсть переглядiв: 0